Українська література | 5 - 9 классы
Характеристика образу Івана Вишенського з однойменної поеми І.
Франка.
Допоможіть будь ласка?
Допоможіть будь ласка!
Мозок зосвім відмовив.
Ні як не можу ні чтого придумати.
(((
Актуальність поеми Іван Вишенський у наш час.
Моє ставлення до Івана Вишенського?
Моє ставлення до Івана Вишенського.
4 - 5 реченнь.
У чому патріотизм поеми іван вишенський?
У чому патріотизм поеми іван вишенський.
Вислів жива могила (І?
Вислів жива могила (І.
Франка „Іван Вишенський”) є художнім засобом а)порівнянням б)паралелізмом в)персоніфікацією г)оксимороном.
План до поеми іван підкова?
План до поеми іван підкова.
Твір - роздум за однією з тем : 1)Людина та її доля в поезії Т?
Твір - роздум за однією з тем : 1)Людина та її доля в поезії Т.
Г. Шевченка "Минають, дні, минають ночі.
" 2)Народні думи - оригінальне явище духовності українців.
3)Актуальність поеми І.
Франка "Іван Вишенський " у наш час.
Цитати до образу Івана Вишенського ?
Цитати до образу Івана Вишенського .
Поема І.
Франка.
План до повісті "Іван Вишенський" Іван Фракко?
План до повісті "Іван Вишенський" Іван Фракко.
Цитати до твору Іван Вишенський?
Цитати до твору Іван Вишенський!
Допоможіть мені виписати художні засоби з поеми"Іван Вишенський"?
Допоможіть мені виписати художні засоби з поеми"Іван Вишенський".
Дякую).
Вы находитесь на странице вопроса Характеристика образу Івана Вишенського з однойменної поеми І? из категории Українська література. Уровень сложности вопроса рассчитан на учащихся 5 - 9 классов. На странице можно узнать правильный ответ, сверить его со своим вариантом и обсудить возможные версии с другими пользователями сайта посредством обратной связи. Если ответ вызывает сомнения или покажется вам неполным, для проверки найдите ответы на аналогичные вопросы по теме в этой же категории, или создайте новый вопрос, используя ключевые слова: введите вопрос в поисковую строку, нажав кнопку в верхней части страницы.
Образ Івана Вишенсьного - головного героя однойменної поеми Івана ФранкаІван Вишенський — будитель національної свідомості українців.
Іван Вишен - ський — історична постать.
Свідчень про те, чому Іван із Судової Вишні, що на Львівщині, обрав для себе шлях аскета - самітника на горі Афон, немає.
Але він ніколи не відривався від життя рідної землі, гостро переживав усі події, які відбувалися в Україні.
Іван Вишенський надсилав на батьківщину свої послання, в яких засуджував польську шляхту, яка нищила на Україні православне християнство, знущалася з народу.
Драматичний внутрішній конфлікт Івана Вишенського.
Афон — «сумна тюрма для душ».
Поема «Іван Вишенський» починається описом бурхливого моря, хвилі якого омивають високі скелі Афонської гори.
Серед розкішної природи гори розміщене гніздо аскетів.
Тут все повите сумним мовчанням, і лише жалібно плачуть дзвони.
Плачуть жалібно ті дзвони, мов нарікання, докори на людей, що замертвили пречудовий сей куток.
Тут, на Афонській горі, у печері, живцем поховав себе Іван Вишенський.
Печера Івана Вишенського — це могила, в якій гине жива людська душа.
(Іван Вишенський прийняв схиму.
Цим він назавжди відділив себе від світу живих людей.
Монах - аскет думав, що вже втамував свою пристрасну душу і в молитві чекатиме смерті.
Але думи й згадки про минуле непокоять старця, а вишневий цвіт, який заніс у печеру весняний вітер, пробуджує тугу за рідним краєм.
Боротьба в душі Вишенського між аскетизмом і почуттям обов'язку перед рідним народом.
(До Вишенського приїхали посли з далекої України.
Вони передали старцю листа, в якому просять його повернутися на батьківщину, яка переживає страшні часи, і стати «нашим гаслом бойовим» у боротьбі проти ляхів, що, мов сарана, заполонили рідну землю.
Іван Вишенський стоїть перед нелегким вибором : продовжувати виконувати обітницю, дану Богові, чи повернутися на Україну і стати в ряди її захисників.
Символічний фінал поеми.
(Іван Вишенський нічого не відповів послам, проте він не зміг угамувати своїх переживань за долю України.
У нелегкій внутрішній боротьбі аскета - схимника перемагає патріот.
Вишенський бачить, як з афонської затоки відпливає козацька барка з посланцями і в нестямі вигукує : Стійте!
Стійте!
Завернітесь!
Я живу ще!
По - старому ще кохаю Україну, решту їй життя віддам.
Не докричавшись до посланців, Вишенський звертається до Бога по допомогу.
І сталося диво : на старця упав промінь і утворився шлях через море, на який Вишенський ступив — «і тихо щез».
Справжній патріот не може не відгукнутися на біль батьківщини.
Прийде час — і він стане на промінний шлях оборонця рідної землі.