Українська література | 5 - 9 классы
Цитати до образу Остапа(будь ласка))))).
Виписати цитати до образу про павлушку?
Виписати цитати до образу про павлушку.
Цитати до образу Планетника?
Цитати до образу Планетника!
Будь ласка?
Будь ласка!
Треба цитатна характеристика михайла решетняка з твору Ирій!
Але данным образом : добрий - "цитата де описуеться його доброта".
Допоможіть будь ласка цитати до образу оксани з поеми гайдамаки?
Допоможіть будь ласка цитати до образу оксани з поеми гайдамаки.
Цитати з твору : 'Іван Сила' Будь ласка?
Цитати з твору : 'Іван Сила' Будь ласка!
Цитати Тараса Шевченко про супільство , людей, народ?
Цитати Тараса Шевченко про супільство , людей, народ.
Будь ласка!
Терміново!
Характеристика Івана Сили цитатами із твору?
Характеристика Івана Сили цитатами із твору.
Допоможіть.
Будь ласка)))).
Цитати до образу Захара Беркута?
Цитати до образу Захара Беркута.
Цитата характеристика образу грицька?
Цитата характеристика образу грицька.
На этой странице находится вопрос Цитати до образу Остапа(будь ласка)))))?, относящийся к категории Українська література. По уровню сложности данный вопрос соответствует знаниям учащихся 5 - 9 классов. Здесь вы найдете правильный ответ, сможете обсудить и сверить свой вариант ответа с мнениями пользователями сайта. С помощью автоматического поиска на этой же странице можно найти похожие вопросы и ответы на них в категории Українська література. Если ответы вызывают сомнение, сформулируйте вопрос иначе. Для этого нажмите кнопку вверху.
- «…Його, стрункого й міцного, з гарними очима, орлячим носом і темним молодим вусом на засмаленому обличчю».
- «Хай воно загориться без вогню й диму… Втечу… Піду за Дунай, може, ще там люди не пособачились…» - «Не так мані страшно ляха, як злість бере на наших людей :
застромив віл шию в ярмо та й байдуже йому, тягне, хоч ти що… Ех, піду,
де воля, де інші люди…» - «Се одиноке світло серед сонного села було немов останнім
«прощавай» рідного закутка, ниткою, що в’язала його з батьківщиною, з
усім близьким.
Але за хвилину віконце згасло, і Остап почув, як разом із
зниклим світлом в його серці щось урвалось і село геть одсунулось од
його.
Остап непомітно для себе зітхнув…» - «Дивне почуття охопило Остапові груди : замість радості — сильне
обурення стрепехнуло його істоту.
В один момент відчув він усі кривди й
знущання, які зазнав у покинутому краї, і, твердо упираючись ногами в
ногу, на панщизняну землю, він затис кулак і погрозив на той бік річки».
- «Та хіба він сам за весь свій двадцятилітній вік не був лишень
панською худобою?
Хіба його батько, мати, Соломія, навіть дідусь його,
що ходив у Січ, а потім різав панів в Умані, — хіба ж вони не стали такою
худобою?
Коли б вони не були панським товаром, то не міг би пан
розлучити його з Соломією та силою оддати її за свого хурмана, не міг би
сивого дідуся катувати на стайні нагаями… не похвалявся б оббілувати
Остапа за сміливе слово».
- «Ті билиці - казки про Січ, козацтво, про боротьбу з панами за волю,
яких він слухав затаївши дух й не зводячи розжеврілого ока з уст
дідових, будили в дитячій голові химерні мрії, вояцький запал».
- «І враз Остапові зробилось весело і легко, Він почувся на волі.
Молода невитрачена сила хвилею вдарила в груди, розлилась по всіх жилах,
запрохалась на волю…» - «Як живий буду, землю оратиму, рибальством житиму… все ж краще на волі, ніж під паном…» - «Остап теж не боявся смерті.
Йому тільки хотілось перед смертю побачити Соломію».
- Остап про Соломію : «Вона така добра, так кохала його, вона пішла
за ним у далеку дорогу, не пожалкувала кіс своїх задля нього, вона
доглядала його, як рідна мати, була вірна, як товариш».
- «Половина мене лежить на дні Дунаю, а друга чекає й не дочекається, коли злучиться з нею.