Українська література | 5 - 9 классы
Вірші ліни костенко 5 шт.
Цікаві факти із життя Ліни Костенко?
Цікаві факти із життя Ліни Костенко.
Твір на тему людськи крила по творі ліни костенко?
Твір на тему людськи крила по творі ліни костенко.
ЧИ ПОТРІБНІ ЛЮДИНІ КРИЛА ЗА ТВОРАМИ ЛІНИ КОСТЕНКО?
ЧИ ПОТРІБНІ ЛЮДИНІ КРИЛА ЗА ТВОРАМИ ЛІНИ КОСТЕНКО.
Цікаві факти про життя ліни костенко?
Цікаві факти про життя ліни костенко.
Ідейно - художній аналіз поезії Ліни Костенко "Крила" помогите пожалуйста?
Ідейно - художній аналіз поезії Ліни Костенко "Крила" помогите пожалуйста.
Який жанр вірша ліни костенко крила?
Який жанр вірша ліни костенко крила.
Напишіть твір на тему людські крила за трором ліни костенко крила?
Напишіть твір на тему людські крила за трором ліни костенко крила.
Цитатна характеристика персонажів твору Ліни Костенко "Маруся Чурай"?
Цитатна характеристика персонажів твору Ліни Костенко "Маруся Чурай".
Як скласти паспорт до вірша Ліни Костенко “Крила“?
Як скласти паспорт до вірша Ліни Костенко “Крила“?
Аналіз твору Ліни Костенко "Крила"?
Аналіз твору Ліни Костенко "Крила".
Перед вами страница с вопросом Вірші ліни костенко 5 шт?, который относится к категории Українська література. Уровень сложности соответствует учебной программе для учащихся 5 - 9 классов. Здесь вы найдете не только правильный ответ, но и сможете ознакомиться с вариантами пользователей, а также обсудить тему и выбрать подходящую версию. Если среди найденных ответов не окажется варианта, полностью раскрывающего тему, воспользуйтесь «умным поиском», который откроет все похожие ответы, или создайте собственный вопрос, нажав кнопку в верхней части страницы.
І я не я, і ти мені не ти.
І я не я, і ти мені не ти.
Скриплять садів напнуті сухожилля.
Десь грає ніч на скринці самоти.
Десь виє вовк по нотах божевілля.
Бере голодну тугу — як з ножа.
Дзвенять світів обледенілі дзбани.
І виє вовк.
І вулиця чужа в замет сміється чорними зубами.
І виє вовк, ночей моїх соліст… Заклацав холод іклами бурульок.
Вповзає вовк і тягне мерзлий хвіст, в сузір’ї Риб вловивши кілька тюльок.
Ти, вовче, сядь.
Ти на порозі ляж.
Ти розкажи свою пригоду вовчу.
А смушки скинь.
Навіщо камуфляж?
Ти краще вий.
А я собі помовчу.
Погрійся тут, моя нічна мано, хоч ми із казки вибули за віком, аж поки ранок в чорне доміно зіграє з нами вогниками вікон.
Аж поки сонце перепалить пруг і сплачуть пітьму стріхи тонкосльозі… Лежить овеча шкура завірюх… І скімлить пес розумний на порозі…
Моя Любове!
Я перед тобою
Моя любове!
Я перед тобою.
Бери мене в свої блаженні сни.
Лиш не зроби слухняною рабою, не ошукай і крил не обітни!
Не допусти, щоб світ зійшовся клином, і не присни, для чого я живу.
Даруй мені над шляхом тополиним важкого сонця древню булаву.
Не дай мені заплутатись в дрібницях, не розміняй на спотички доріг, бо кості перевернуться в гробницях гірких і гордих прадідів моїх.
І в них було кохання, як у мене, і від любові тьмарився їм світ.
І їх жінки хапали за стремена, та що поробиш, — тільки до воріт.
А там, а там.
Жорстокий клекіт бою і дзвін мечів до третьої весни.
Моя любове!
Я перед тобою.
Бери мене в свої блаженні сни.