Українська література | 5 - 9 классы
Короткий переказ твору Блакитна дитина.
Як звати головного героя твору"блакитна дитина"?
Як звати головного героя твору"блакитна дитина".
Цитати до образу Толі з твору "Блакитна дитина "А?
Цитати до образу Толі з твору "Блакитна дитина "А.
Дімарова.
План до твору Анатолій Дімаров (Блакитна Дитина) 4, 5 розділ Заранее Спасибо?
План до твору Анатолій Дімаров (Блакитна Дитина) 4, 5 розділ Заранее Спасибо!
Будь ласка, дуже короткий зміст "Блакитна дитина" і враження?
Будь ласка, дуже короткий зміст "Блакитна дитина" і враження.
Фразеологізми з твору Блакитна дитина?
Фразеологізми з твору Блакитна дитина.
Срочно!
Нету нема!
Пліз!
Буду дуже рада!
Яка тема та головна думка твору "Блакитна дитина"?
Яка тема та головна думка твору "Блакитна дитина"?
Характеристика Толі з твору Блакитна дитина?
Характеристика Толі з твору Блакитна дитина.
Міні - твір, мій улюблений герой твору "Блакитна дитина"?
Міні - твір, мій улюблений герой твору "Блакитна дитина".
Цитати до образу Толі з твору "Блакитна дитина "А?
Цитати до образу Толі з твору "Блакитна дитина "А.
Дімарова.
План до твору блакитна дитина?
План до твору блакитна дитина.
Перед вами страница с вопросом Короткий переказ твору Блакитна дитина?, который относится к категории Українська література. Уровень сложности соответствует учебной программе для учащихся 5 - 9 классов. Здесь вы найдете не только правильный ответ, но и сможете ознакомиться с вариантами пользователей, а также обсудить тему и выбрать подходящую версию. Если среди найденных ответов не окажется варианта, полностью раскрывающего тему, воспользуйтесь «умным поиском», который откроет все похожие ответы, или создайте собственный вопрос, нажав кнопку в верхней части страницы.
Коли мій син приносить зі школи незадовільну оцінку, дружина трагедійно запитує в нього, що він там знову накоїв.
Син видушує із себе, що вони з хлопцями каталися один на одному й наскочили на вчительку, а та злякалася й побігла.
Мені цікаво, як швидко побігла вчителька, але я гашу свою цікавість і суворо кажу, що так робити не можна.
Бабуся говорить онукові, що його батько ніколи так не робив, приносив додому тільки відмінні оцінки.
Я відчуваю, як блакитна дитина, викликана бабусею і мамою з небес, пурхає над моєю головою.
А між іншим, коли б той блакитний янгол потрапив у наш 5 - Б, то не вирвався б звідти живцем.
А якщо й вирвався б, то з обдертими крилами.
І найбільше блакитного пір’я було б у моїх жменях.
У дядька Матвія був найвищий пліт (огорожа), найзліший собака і найсмачніші яблука.
Я нізащо б не поліз у садок, якби не однокласниця Оля з чудернацьким прізвищем — Чровжова, у котру були закохані всі хлопці, серед них і я.
Оля раптом заявила, що хоче яблук, і я, віддавши другові книжні й картуз, поліз через паркан.
Нарвав повну пазуху яблук, хотів злазити з дерева, а там мовчки чекає на мене чорний і злющий Полкан.
Я необдумано кинув у нього яблуко, він люто загавкав, і прибіг Дядько Матвій.
Усі однокласники розбіглися, а я заліз на найвищу гілку й разом з нею звалився на Полкана.
Дядько Матвій досхочу почастував мене кропивою, і я цілий день "вимокав" у ставку.
Я довго сердився на зрадницю Олю, яка з байдужим поглядом пішла тоді від садка.
Оля ж не могла втратити одного із своїх вірних васалів, тому стала закидати ласкавенький гачечок прихильності то зодного, то з іншого боку.
Вона подружилася з Сонькою з нашої компанії, і я туди не міг поткнутися, відчував себе самотнім і нещасним.
А тут ще захопився "Тарасом Бульбою" М.
Гоголя.
Читав навіть на уроці, за що учитель математики Павло Степанович поставив мені "незадовільно".
Я уявив себе запорожцем на баскому коні, зі зброєю.
Як я приїжджаю до школи, всі вчителі переді мною навшпиньки, а учні дивляться із заздрістю.
Оля просить її простити, а я, байдужий і гордий, не вибачаю і їду.
Разом зі мною вчився син лісника Василь Кологойда.
У них удома було багато звірів — лисиця, вовченя, заєць, їжак і вуж Микитка, який відгукувався на своє ім’я.
Якось Василь приніс вужа у пазусі, вчителька поцікавилася, що там у нього.
Хлопець сказав : "Микитка", — а той і визирнув.
Ніколи ми не думали, що жінки можуть так верещати.
А то ще Василь брав до рота жабенят і лякав цим дівчат.
Мій друг Ванько спитав, чи зможу так.
Я хвалькувато сказав, що раз плюнути.
Наступного дня Ванько всім похвалився, що я теж можу брати до рота жаб.
Довелося мені тренуватися на пуголовках, хоч і противно було.
Наступного дня ми вишикувалися біля шкільних воріт, очікуючи дівчат, щоб показати їм наше вміння.
Ось і Оля.
Я беру до рота жабеня.
Раптом підходить завуч, вітається до всіх, а я тільки очі вирячую.
Питає, чому не відповідаю.
Язик мій не витримує, розпрямляється, і я ковтаю жабеня.
На кілька днів стаю героєм усієї школи.
А ночами інколи прокидаюся й прислухаюся : чи не вистрибує оте жабеня у мене в животі?